Чи можливо заблокувати російську музику на стрімінгових платформах? Механізми, ризики та державно‑ринкові рішення

Конспект зустрічі, ініційованої Центром демократії та верховенства права спільно з Українською агенцією з авторських та суміжних праввід 16.03.2026

Питання присутності російської музики на стрімінгових платформах стало важливим елементом інформаційної безпеки України. На експертній дискусії за участі парламентарів, міністрів, представників Мінцифри, Мінкульту, МЗС, УКФ, правників та ринку дистрибуції були обговорені практичні інструменти — від санкцій і кримінальних справ до технічних налаштувань алгоритмів і масштабу державної підтримки української культури. У цій статті зібрано ключові механізми та рекомендації, які можна реалізувати вже зараз.

Проблема в двох словах

Російський контент потрапляє до українського слухача як через офіційні стрімінги (рекомендації, чарти), так і через обхідні шляхи (реєстрація артистів/агрегаторів у третіх юрисдикціях, піратські канали).

Платформи позиціонують себе як «інтернет‑посередники» і неохоче беруть додаткову модерацію на себе без чіткої правової підстави.

Юридичні та кримінально-правові механізми блокування

Санкції та «пакетування» артистів
● Ідентифікувати артистів/канали, які прямо або опосередковано підтримують агресію або поширюють пропаганду.
● Формувати «пакети» підсанкційних осіб і передавати їх до РНБО/СБУ → офіційні звернення МЗС до платформ з вимогою геоблокування. (Ініціатори: О. Санченко, В. Власюк, М. Потураєв)

Кримінально‑правова основа
За наявності доказів порушень (заклики, сприяння терористичним або воєнним діям) відкривати кримінальні провадження, що полегшує блокування каналів і запровадження міжнародного розшуку. (Приклад — кейс Н. Сабурова, за словами Є. Проніна, адвоката)

Законодавчі зміни та стандарти
Доповнити нацзаконодавство (закон про санкції, закон про цифрові платформи) нормами, що дають змогу швидше реагувати й вимагати від агрегаторів інформацію про кінцевих бенефіціарів релізів (IDs, юридичні особи). (Д. Гузій, Т. Тополя)

Технічні рішення: геоблокування та налаштування алгоритмів

Геоблокування контенту на території України за наявності санкційних підстав.
Налаштування алгоритмів рекомендацій (цифрове розмежування регіонів) — щоб українські слухачі менше отримували матеріал, що просуває культурні наративи агресора; потрібна готовність платформ. (Г. Красноступ, Мінцифра)

Вимога прозорої прив’язки релізів до агрегаторів і платіжних рахунків для відсікання релізів, прив’язаних до юросіб РФ/Білорусі. (Т. Тополя, Є. Пронін)

Моніторинг і аналітика
Регулярні дайджести: топ‑100, походження треків, гео‑перегляди (включно з ОРДЛО/Кримом) — це аргументи для переговорів з платформами і для європейських регуляторів. (Є. Пронін, О. Санченко).

Підсилення українського продукту: гранти та держпідтримка 2026

Масштабна державна програма (1 000 годин контенту + спеціальна музична програма УКФ; у 2026 — ~20 млн грн) з прозорим пітчингом, менеджментом і таргетованими грантами для продакшну й промо. (УКФ, Мінкульт, Офіс Президента, Павло Стрілецький)
Стратегічне просування української музики на міжнародних майданчиках і через культурну дипломатію (МЗС, фестивалі).
Організаційна модель, щоб усе працювало разом

Міжсекторна координація: створити оперативну робочу групу/секретаріат (УАСП + Цедем + Мінцифра + Мінкульт + УКФ + ринок) для збору кейсів, пакетування доказів і швидких звернень до платформ.
Чіткий робочий процес: моніторинг → ідентифікація → збір доказів → подача до СБУ/РНБО → офіційне звернення до платформи → відстеження реакції.
Пошук донорської підтримки для секретаріату, щоби забезпечити технічну аналітику й постійний моніторинг.

Ризики та обмеження

Євростандарти захищають свободу вираження: тотальні заборони можуть викликати питання сумісності з ЄС — потрібна ретельна юридична аргументація.
Платформи інколи повільно реагують і вимагають офіційних документів; без системної взаємодії — лише точкові успіхи.
Обхідні маршрути (реєстрація в третіх країнах, VPN, піратство) роблять проблему постійною.

Практичний чек-ліст: як діяти вже зараз

● Налагодити міжвідомчий канал (чат) для оперативного надходження кейсів від ринку.● Почати регулярні аналітичні дайджести по топ‑100 і новинках; формувати списки підсанкційних артистів.● Систематично подавати «пакети» до СБУ/РНБО → МЗС → платформи (YouTube, Spotify, Apple Music) з вимогою геоблокування.● Прискорити запуск пітчингу і менеджменту програми 1 000 годин та музичної програми УКФ із фокусом на промо й закордонні майданчики.● Підготувати законодавчі правки щодо прозорості релізів (IDs, кінцеві бенефіціари) та механізмів взаємодії з платформами.
Висновок
Рішення проти поширення російської музики вимагають комбінованого підходу: правові інструменти та санкції, технічні методи й чітка взаємодія з платформами плюс масштабне інвестування у створення й просування українського контенту. Ключова умова успіху — постійна міжсекторна координація й аналітика, яка дає змогу діяти швидко й аргументовано.
Якщо ви представляєте платформу, організацію або донорський проєкт і готові долучитися до координації — напишіть нам, щоб узгодити оперативний канал обміну кейсами та аналітикою.