Q&A Закони джунглів у шоу-бізнесі з Михайлом Ясинським

Михайло Ясинський — провідний український продюсер, медіаексперт та СЕО Secret Service X Group. Володіє багаторічним досвідом у сфері шоу-бізнесу, успішно займаючись менеджментом артистів першої величини, стратегічним маркетингом та побудовою особистих брендів. Ясинський також є авторитетним аналітиком розважальної індустрії, який активно формує сучасні тренди та стандарти українського медіапростору.Конспект онлайн-зустрічі від 16.07.2026

Чи справді знайомства вирішують усе?

Знайомства й нетворкінг мають велике значення в будь-якій сфері, але сьогодні важливі не просто контакти, а їх якість.
Раніше ключовими були зв’язки з тими, хто приймає рішення на радіо чи телебаченні. Сьогодні важливішими стають контакти з людьми, які можуть навчити, підсилити знання, навички та творчий результат.
Іншими словами, нетворкінг не зник, а змінив форму. Знайомства не вирішують усе самі по собі, але без них складно рухатися вперед. Це радше не про «маєш знайомства — маєш успіх», а про те, що через правильне оточення людина швидше росте, навчається і виходить на новий рівень.

Що відрізняє артистів, які збирають стадіони?

Михайло жартома сказав, що місце народження теж має значення, але головне — це:
● амбітність;● внутрішній вогонь;● здатність будувати навколо себе команду й спільноту; ● готовність діяти жорстко й на результат.
Він підкреслив, що успіх у шоу-бізнесі часто пов’язаний не лише з талантом, а й із вмінням виживати, пристосовуватися, мовчати там, де треба, і робити неприємні для себе, але потрібні кроки. Успіх у шоу-бізнесі — це також ще про вміння йти до мети попри перешкоди.

Чи можна стати успішним артистом без великого бюджету?

Так, можна — але лише за наявності сильної бази:
● талант;● дисципліна;● внутрішня мотивація;● уміння працювати в студії;● унікальний голос або подача;● розуміння музичного бізнесу;● готовність вчитись у людей, які вже щось побудували.
Великий бюджет не гарантує успіху. Якщо в артиста немає хисту, жаги до успіху й внутрішньої мотивації, бюджет сам по собі нічого не вирішить. Натомість людина з меншими ресурсами, але з правильним підходом, має всі шанси зробити сильний продукт і поступово вирости.

Чому в шоу-бізнесі так багато жорстких правил?

Михайло прямо назвав індустрію “джунглями”. На його думку, це середовище, де є:
● конкуренція;● цинізм;● боротьба за ресурси;● неприємні домовленості;● ризик втратити репутацію або гроші.
Він наголосив, що це не добре і не погано — це просто реальність великого бізнесу, особливо там, де крутяться великі гроші, яких поки в українській музичній індустрії немає.
Тобто жорсткі правила в шоу-бізнесі виникають не випадково, а тому що тут перетинаються амбіції, гроші, влада і боротьба за місце під сонцем.

Наскільки корупція впливає на український шоу-бізнес?

корупція дуже сильно впливала і впливає на український шоу-бізнес. За його словами, історично значна частина індустрії була побудована на корупційних грошах і олігархічних потоках, а це прямо позначалося на тому, який контент потрапляв на радіо й телебачення, які бюджети отримували кліпи та шоу, і як розвивалася продакшн-індустрія.

Водночас Михайло зауважив, що це мало і зворотний ефект: саме великі бюджети інколи піднімали рівень техніки, студій, режисури, балету, гриму та всього шоу-продакшну. Тобто корупція в цій сфері не просто шкодила, а й парадоксально давала ресурс для розвитку окремих професійних напрямів.

Чому питання авторського права досі болюче?

Михайло пояснив, що проблема з оплатою авторських прав в Україні — це не лише питання культури, а й:
● корумпованих схем у минулому;● слабкої структури збору коштів;● низької платоспроможності ринку;● відсутності сильного державного механізму.
Він вважає, що без чіткої державної політики, профільного закону про музичну індустрію та сильних інституцій ситуація буде змінюватися дуже повільно.
Окремо обговорили, як складно збирати авторські винагороди з концертів, кафе, барів і ресторанів. Проблема в тому, що бізнес часто не сприймає це як обов’язковий платіж, а організації, які збирають кошти, не завжди мають достатньо сили, щоб ефективно примусити до оплати.
Він навів приклади зборів із концертів, кафе, барів і ресторанів: бізнес часто не сприймає ці виплати як обов’язкові, а також ситуацію з ринком, який і так працює на межі рентабельності, а організації, що збирають кошти, в свою чергу, не завжди мають достатньо інструментів, щоб змусити ринок реально платити.

Де межа між творчістю і бізнесом?

Михайло наголосив: бізнес — це теж творчість, але з іншим фокусом.Творчий процес не зникає, коли з’являється бізнес-мислення. Просто творчість починає приносити гроші.
Він підкреслив, що артисту корисно розуміти, як працює ринок, але не обов’язково самому бути повноцінним підприємцем.
Є різні формати:
● артист на контракті;● артист із менеджером і юристом;● артист-власник бренду;● артист як частина проєкту або мюзиклу.
Не всім потрібно бути бізнесменами, але всім корисно розуміти базову логіку процесів. Тобто межа проходить не там, де починаються гроші, а там, де людина перестає просто творити і починає створювати продукт, який можна продавати, масштабувати й захищати.

Які критерії важливіші за вокал?

Вокал — це лише інструмент. Найважливіше:

● дисципліна;● самоорганізація;● мотивація;● готовність працювати над собою.

Він підкреслив, що багато успішних людей мали не лише талант, а й дуже сильну внутрішню структуру. А от ліниві й безвідповідальні люди рідко стають по-справжньому успішними.

Чи працює зараз хайп для впізнаваності й успіху?

Михайло сказав, що хейт — це сестра хайпу, а увага в медіа залежить від архетипу, з яким працює артист.
Висновок простий: якщо люди не бачать тебе, вони не побачать і цінність твоєї роботи.
Тому інколи увага до себе — це не маніпуляція, а необхідна частина стратегії.

Як молодому артисту будувати шлях сьогодні?

Михайло радить молодому артисту починати не з хаотичних дій, а з розуміння себе й ринку. Спершу треба відповісти на три запитання: хто ти як артист, для кого ти працюєш і в якому жанрі будуєш свою історію.
Далі — обирати стратегію під свій формат. У шоу-бізнесі немає одного універсального шляху: попмузика, джаз, англомовний продукт чи нішевий проєкт живуть за різними правилами. Тому важливо не копіювати чужий шлях, а будувати власний під свою аудиторію й можливості.
Ще одна порада — не чекати ідеальних умов. Якщо артист хоче рухатися вперед, він має або сам інвестувати в себе, або паралельно розвивати музику як проєкт, поки залишається на іншій роботі. Головне — постійно вчитись, тестувати, аналізувати реакцію аудиторії й бути готовим змінювати курс.
Отже, молодому артисту сьогодні потрібні не лише пісні, а й стратегічне мислення, дисципліна та вміння адаптуватися до реальності ринку.

Як досліджувати аудиторію?

Михайло радить досліджувати аудиторію не одним способом, а через кілька інструментів одразу. Його улюблений формат — фокус-групи: коли збирають різні зрізи людей, модератор ставить запитання, а потім аналізують реакції, думки й коментарі щодо матеріалів або ідей.
Також він радить дивитися ширше й не покладатися лише на думку найближчого оточення чи навіть професіоналів. Для цього можна використовувати:
● соціологічні дослідження;● опитування;● аналіз соціальних мереж;● спостереження за реакціями аудиторії.
Михайло окремо наголосив, що соціальні мережі не дають повністю об’єктивної картини, бо там усе сильно залежить від алгоритмів. Тому важливо не гадати, а саме вивчати суспільство, його звички та способи споживання музики.
Його позиція: аудиторію потрібно вивчати, а не вгадувати.

Чи є в артистів шанс бути собою?

Так, але не завжди в чистому вигляді.Михайло пояснив, що багатьом артистам доводиться обирати між:
● власним звучанням;● компромісами ринку;● пошуком аудиторії;● потребою заробляти тут і зараз.
Іноді артист працює паралельно з іншою роботою, розвиває музику як власний проєкт, а вже потім вирішує, чи переходити в музичний бізнес повністю. Це нормально – музика може бути творчою реалізацією або хобі, яке з часом може перерости у щось більше.

Роль держави та ЄС

У дискусії з Мар'яною Вороніною, (CEO лейблу BEST MUSIC) йшлося про те, чи треба чекати на європейську підтримку, чи діяти вже зараз. Мар'яна наполягала, що правила треба впроваджувати тут і тепер, а не перекладати відповідальність на майбутню інтеграцію з ЄС.
Михайло відповів, що український ринок поки не має достатньо ресурсів і зрілості для швидкого саморегулювання без зовнішньої системної підтримки.
Він підкреслив, що після закінчення війни, відкриття кордонів і можливих політичних змін музичний ландшафт України дуже швидко зміниться. Тому важливо вже зараз вчитися орієнтуватися в глобальних процесах світової індустрії і не покладатися лише на теперішню модель ринку.

Чому важливо читати й вчитись?

Окремо Михайло наголосив на книгах, особливо про:
● музичний бізнес;● маркетинг;● менеджмент;● інвестиції;● побудову індустрій.
Він вважає, що український ринок ще тільки формується, тому знання про західні моделі дуже допомагають швидше зорієнтуватися.
Михайло розповів про свій продукт The Artist’s Playbook — добірку смартрідів і книжкових тез, адаптованих під українські реалії, щоб артисти, продюсери й менеджери могли швидше розібратися в індустрії. 
Отримати доступ можна тут
Особливо він стане в пригоді тим, хто не має часу глибоко читати великі книжки, але хоче швидко розібратися, як влаштована індустрія.Головна цінність The Artist’s Playbook — у швидкій адаптації західних знань до українського ринку. Михайло підкреслив, що багато хороших книжок написані про західні індустрії, але не все з них можна напряму перенести в Україну. Тому він зібрав саме ті висновки, які допомагають зрозуміти локальний контекст.

Висновок

Головна думка зустрічі — шоу-бізнес не романтична казка, а складна система, де перемагає не лише талант, а й дисципліна, адаптивність, стратегія та розуміння реальності.
Михайло Ясинський радить артистам:
● будувати нетворкінг із сенсом● вчитися думати як проєктно й бізнесово● не чекати ідеальних умов● розуміти свій ринок і свою аудиторію● постійно розвиватися, бо індустрія змінюється дуже швидко
Його головний меседж: якщо хочеш вижити й вирости в музичній індустрії, треба не лише творити, а й мислити як людина, яка будує власну систему.